Головна » Статті » Мої статті

Формування інформаційної культури школяра в умовах шкільної бібліотеки

ВСТУП

Сьогодні перед школою стоїть завдання не просто дати учням певні знання, а й сформувати таку людину, яка здатна користуватися набутою інформацією, творчо мислити, приймати рішення і адаптуватися в будь - яких умовах.

Бібліотека школи - це інформаційний та культурно - просвітницький центр школи. У своїй роботі вона керується Законом України «Про освіту», «Про бібліотеку та бібліотечну справу», Державною національною програмою «Освіта: Україна XXI століття», працює над проблемою школи, створює умови для розвитку духовного і фізичного здорової особистості, збагаченої знаннями про природу, людину, готової до творчої діяльності.

Мету і принципи своєї роботи бібліотека реалізує через пріоритетні напрямки:

втілення в життя програми школи «Духовний розвиток особистості»;

задоволення потреб та попиту користувачів інформацією;

сприяння активізації самоосвіти педагогів школи та учнів; надання допомоги обдарованим дітям в отриманні знань;

підвищення інформаційного забезпечення навчально-виховного процесу, надання інформаційної допомоги учням і вчителям;

сприяння розвитку навчально - виховного процесу, виховання загальної культури, національної свідомості, шанобливого ставлення до книги;

виховання у читачів культури читання, формування вміння користуватися бібліотекою [3].

Бібліотекар шкільної бібліотеки став посередником між інформаційними ресурсами освіти і вчителями - предметниками.

У «Положенні про мережу освітянських бібліотек» Міністерства освіти і науки України у пункті 2.2.8. теж говориться, що бібліотека загальноосвітніх навчальних закладів сприяють бібліотечно - інформаційному забезпеченню учасників навчально - виховного процесу цього закладу та підвищенню фахової педагогічної майстерності вчителів, поширенню педагогічних знань серед батьків.

Вони формують універсальний з урахуванням профілю навчання бібліотечний фонд, що відповідає змісту навчального процесу, його інформаційним і виховним функціям, запитам та інтересам користувачів. До нього довідкові видання, література з методики викладання, документи з педагогіко - психологічних питань, гуманітарного суспільно - політичного, технічного профілю, підручники, навчальні посібники, художня література, періодичні видання, ноти, інформація, аудіовізуальні документи, компакт - диски, картографічний матеріали".

І працівники школи розуміють сьогодні, що сучасний прогрес веде суспільство в інформаційну епоху і всім нам необхідно включатися в рішення загальних проблем: відкриття Інтернет - центрів у школах; комп'ютеризація педагогічного процесу та інші.

Ми розуміємо і те, що на це потрібні кошти, а фінансова проблема на сьогодні стоїть перед кожним керівником освіти.

Кожна школа знаходиться у пошуках нових шляхів розвитку.

Поєднуючи традиційні та інноваційні форми роботи бібліотекарі постійно працюють над тим, щоб заохочувати учнів до читання, зацікавити книгою, стимулювати вчителів і учнів до використання наявних у бібліотеці інформаційних ресурсів.

 

ОСНОВНА ЧАСТИНА

У зв'язку з реформаційними процесами у суспільстві, освіті, настала гостра потреба змінити місце і роль бібліотеки загальноосвітнього навчального закладу, перетворити її в сучасний шкільний бібліотечний центр, культурно-просвітницький центр школи.

Інформаційне суспільство та інформаційні процеси, які ведуть до його реалізації, повсякчас привертають увагу до центрів інформації, головними осередками яких були і завжди будуть бібліотеки. Перетворення останніх на сучасні інформаційні центри при збереженні їх основних традиційних функцій - одне з основних завдань сьогодення.

Соціальні та економічні зміни, що відбуваються в суспільстві, знаходять своє відбиття і в діяльності бібліотек. Зруйнування єдиного інформаційного простору, втрата стійкого і достатнього фінансування, різке удорожчання і, як наслідок цього, мала доступність традиційних каналів зв'язку і друкованих видань призвели до необхідності створення нових умов для забезпечення користувачів своєчасною, достовірною та повною інформацією шляхом застосування новітніх технологій.

Інформатизація бібліотеки на практиці - це нові можливості в обслуговуванні читачів і абонентів, забезпечення доступності фонду, збереження каталогів, вивільнення співробітників від рутинних робіт щодо підготовки картотек, видань, списків, замовлень, листів, звітної документації тощо. А головне - максимальне використання світової скарбниці знань, забезпечення можливостей виходу в інформаційний простір для задоволення на сучасному рівні потреб користувачів у документній інформації. Ці завдання можна вирішити лише за активного використання прогресивних інформаційних технологій на базі мережевої інтеграції інформаційних ресурсів.

Шкільна бібліотека - інформаційний центр школи. Вона веде інформаційно-бібліографічну роботу з обслуговування учнів, вчителів, вихователів, інших співробітників школи [1].

Бібліотека є базою забезпечення інформаційних послуг, важливою ланкою навчально- виховного процесу, вона спрямовує роботу на виховання в учнів інтересу до книги й читання, задовольняє інформаційні потреби читачів. Індивідуальні форми роботи з дітьми поєднуються з інформаційною та масовою роботою.

Розбудова української держави неможлива без інтелектуально і творчо обдарованих громадян. У системі національної освіти, яка сьогодні прагне до активного оновлення, формування юних громадян, здатних до генерування нових ідей, пошуку нових технологій і знань, відродження української національної культури, значну роль продовжує відігравати книга, котра має значний виховний вплив на людину, особливо в період становлення особистості.

За всіх історичних обставин освіта за допомогою книги була головним чинником культурно-просвітницької діяльності в Україні. Наш народ завжди прагнув знань, духовності, і це реалізовувалось через книгу.

Відомі українські педагоги як минулого, так і сьогодення значну увагу приділяли і приділяють книзі як важливому чиннику навчально- виховного процесу. Серед них, зокрема, видатний український педагог-гуманіст В.О.Сухомлинський, який вважав, що у багатогранній виховній роботі дитяче читання та виховання з допомогою книги є чи не найскладнішою проблемою. А в практиці роботи Павлиської школи бібліотека стала культурно-освітнім центром не лише навчального закладу, а й усього Павлиша.

З утвердженням української державності бібліотекам відводиться важлива роль у національно-культурному відродженні і розвитку суспільства. Питання гуманізації і демократизації суспільства вимагають від шкільних бібліотек посиленої уваги до особистості, підвищення її загальнокультурного рівня [2].

Пріоритетними напрямками роботи є розвиток в учнів уяви та творчого начала, прилучення дітей до культурної спадщини, розвиток у них здібностей до сприйняття високої майстерності, наукових досягнень.

Будучи основною ланкою в інформаційному забезпеченні навчальної діяльності учнів та педагогів, бібліотека передбачає вирішення комплексу питань, які постають перед загальноосвітнім навчальним закладом в наш час.

Кожна школа має свої напрямки, цілі та програми праці, тому бібліотека повинна збирати ті інформаційні ресурси, які найбільш повно їм відповідають, містять і зберігають знання, набуті в процесі розвитку людства, сприяють піднесенню інтелектуального та культурного потенціалу суспільства.

Шкільні бібліотеки є невід'ємною складовою освітнього процесу, покликані виконувати такі функції:

  • підтримувати і забезпечувати освітні завдання, які сформульовані в концепції школи;
  • забезпечувати доступ до місцевих, регіональних, національних і міжнародних інформаційних ресурсів;
  • розвивати і підтримувати в дітях звичку до читання і потребу користуватися бібліотекою протягом усього життя;
  • прищеплювати учням навички критичної оцінки та використання інформації, а також уміння застосовувати отримані знання на практиці; працювати з учнями, учителями, адміністрацією і батьками з метою реалізації завдань, що стоять перед школою.

Формування інформаційної і читацької культури школяра - це одне з найважливіших питань у системі роботи працівника шкільної бібліотеки Які основні аспекти інформаційної культури? Це перш за все:

  1. Готовність  особистості використовувати як традиційні, так і комп'ютерні джерела інформації  (бази даних).
  2. Реалізація індивідуальності особистості в її інформаційній культурі.
  3. Уміле регулювання інформаційної поведінки у світі вироблених суспільством моральних і правових норм.
  4. Уміння здійснювати інформаційну діяльність:
  • формувати свої інформаційні потреби і запити;

-  володіти стратегіями і алгоритмами оптимального інформаційного пошуку та аналізу інформаційних джерел;

  • згортати і розгортати інформацію.
  1. Формування загальної і соціальної особистості у навчальній інфраструктурі.

Перелік основних напрямків у роботі шкільної бібліотеки щодо формування інформаційної культури:

  1. Комплектування бібліотечного фонду.
  2. Інформаційно-методична робота.
  3. Масова робота з учнями.
  4. Індивідуальна робота з читачами.
  5. Систематичне підвищення кваліфікації власного професійного рівня працівників бібліотеки.

Показником інформаційної культури є пізнавальна активність людини і вміння орієнтуватися в освітньому просторі. Ці якості відкривають для школярів перспективу отримати належну професійну підготовку, значення цього полягає і в тому, що після отримання загальної середньої освіти окремі діти зможуть продовжити навчання у вищих навчальних закладах країни, світу через дистанційну форму, особливо це важливо для дітей з обмеженими можливостями.

Питання читання, культури читання є дуже важливим питанням сьогодення.

Не можна, щоб в жертву техніці було принесено вдумливе, глибоке, творче читання дітей. Читання це складна розумова діяльність, і цьому школярів треба вчити [4].

 

Шкільна бібліотека Сіверської ЗОШ І-ІІ ступенів №3 налічує 12067 екземплярів книг. Із них підручників 4517, художньої літератури 7550 екземплярів. Завдяки районному відділу освіти, активній допомозі і підтримці керівництва школи, яка розуміє значення книги та бібліотеки в навчальному процесі, спонсорським коштам, проведенню традиційної щорічної акції «Подаруй бібліотеці книгу» мені, як бібліотекарю вдалося скомплектувати непоганий фонд, який складається з книг з різноманітних галузей знань, довідкової літератури, програмової та художньої літератури.

Бібліотека виписує 16 періодичних видань, серед них - педагогічні журнали, газети, та видання для школярів такі як „Юний натураліст", „Барвінок", „Дивосвіт", „Журавлик".

У бібліотеці постійно урізноманітнюються форми роботи з читачами, практикуються виставки рекомендованої літератури, огляди періодики. Орієнтуючись на особистісно-орієнтоване навчання я приділяю велику увагу індивідуальному підходу до школярів. Проводжу з кожним читачем індивідуальну бесіду, виявляю його інтерес до читання, а потім рекомендую йому рекомендований список літератури по темі, яка цікавить читача. Найбільше таких списків складено з техніки, природи, історії, краєзнавства, про здоровий спосіб життя, права дитини. Такі рекомендаційні списки літератури дають змогу учневі ширше розкрити тему, яка його цікавить.

Навчити дитину любити книгу, сприймати як життєдайне невичерпне джерело пізнання світу, прищеплювати навички бібліотечно-бібліографічної грамотності, вміти користуватися інформацією - це першочергові задачі, над якими я працюю. До цієї роботи мене спонукає і участь у Всеукраїнському конкурсі «Кращий читач України».  Згідно з наказом районного відділу освіти, визначаємо строки проведення конкурсу у школі, призначаємо відповідальних за підготовку та проведення конкурсу, затверджуємо план роботи бібліотеки по збереженню книжкового фонду на поточний навчальний рік.

Вибираємо шкільний оргкомітет, який у кожному класі проводить бесіди «Про збереження книжкового фонду», знайомить з умовами конкурсу. Особливу увагу при проведенні цього конкурсу приділяємо підручникам.

Держава забезпечує учнів безкоштовними навчальними посібниками і нам потрібно навчити учнів зберігати їх.

Протягом навчального року активом бібліотеки проводяться рейди-перевірки стану підручників, виставляються оцінки в щоденниках. В цій роботі задіяні всі учасники навчально-виховного процесу: бібліотекар школи і класні керівники проводять бесіди з батьками на батьківських зборах про правила користування підручниками, формування у дітей бережливого ставлення до них. Проводячи цю роботу, ми не можемо обійтися без допомоги батьків. Тому класні керівники постійно підтримують з ними зв'язок.

З метою поширення інформаційно-просвітницької роботи у бібліотеці оформлено куточок «Живи, книго!» в якому розміщено матеріали щодо умов конкурсу, екран збереження підручників.

На шкільній лінійці підводяться підсумки, визначаються переможці, які нагороджуються грамотами. А учням, які отримали зауваження, виноситься догана і з ними проводиться додаткова робота.

«Куточок читача» вміщує матеріали з історії виникнення книги, поради: як вірно читати книгу, журнал; як користуватися словниками, енциклопедіями; як вести щоденник читання. Ці матеріали використовуються при проведенні індивідуальних бесід з читачами (Додаток 2)

З метою збереження книжкового фонду та підтримання належного стану книжок у бібліотеці працює «Книжкова лікарня». Кожний четвер учні допомагають ремонтувати книги.

Читання - це одне з основних джерел знань. Незалежно від того , ким стане маленька людина в майбутньому - вона повинна швидко оперувати великою кількістю інформації, серед усього вибирати основне, найцікавіше, а значить - бути справжнім читачем. Тому у бібліотеці дуже ретельно готуємося до першої зустрічі з першокласниками. Адже це їх перша зустріч з книгою, з бібліотекою. Намагаємося якнайцікавіше провести свято «Посвята у читачі» щоб діти ще не раз забажали відвідати бібліотеку.

Ефективними, щодо інформування школярів і вчителів, є організовані у бібліотеці книжкові виставки. На кожній виставці, поруч із книгою розміщено журнали, статті із періодичних видань, репродукції, дитячі малюнки. Тематика виставок узгоджується з планами виховної та навчальної роботи, відповідає інтересам читачів, їх віковими особливостями. У бібліотеці працюють постійно діючі книжкові виставки:

•    Планета знань.

•    Книга - країна давня, чарівна.

•    Квітни мово наша рідна.

•    Довідково-інформаційна література.

•    Пригоди. Фантастика. Казки.

•    Природу врятують небайдужі.

•    Моя Україна.

•    Донеччино моя, моя ти Батьківщина.

•    Гірка Пам'ять.

•    На хвилинку зупинись, нові книги подивись.

Вони допомагають учням у навчанні, отриманні і пошуку додаткової інформації.

Одним із шляхів залучення учнів до активного використання різних джерел інформації є бібліотечні уроки.

Згідно з планом у початкових класах на бібліотечних уроках знайомлю дітей з бібліотекою, вчу самостійно працювати з книгою. В середній ланці продовжую формувати основи бібліотечно-бібліографічних знань, вміння користуватися каталогами, картотеками. У старших класах спонукаю учнів до самостійного пошуку потрібної інформації, бо вони вже мають навички роботи з довідковим бібліотечно-бібліографічним апаратом, вміють самостійно підбирати бібліографічні списки літератури до рефератів. До цих занять залучаю вчителів, працівників міської дитячої бібліотеки. Стали вже традиційними екскурсії до дитячої бібліотеки, де проводяться практичні заняття з різними видами каталогів, картотек.

Значну роль у пропаганді бібліотечно-бібліографічних знань відіграють «Дні бібліографії», під час проведення яких намагаємося з'ясувати як випускники школи засвоїли знання:

  • чи свідомо і зацікавлено ставляться до книги, чи відчувають необхідність в систематичному читанні, чи знають правила поводження з книгою;
  • чи мають уяву про структуру книги, чи вміють визначати основний зміст книги при поверхневому її перегляді;
  • чи засвоїли навички самостійного добору книг;
  • чи вміють вірно користуватися довідковими виданнями і періодикою.

Активну участь бере бібліотека у підготовці і проведенні предметних тижнів. Готуємо виставки літератури, добираємо додаткову літературу для читання, знайомимо з новими надходженнями.

Значну увагу приділяємо дітям «групи ризику» і обдарованим дітям. В роботі з цими читачами використовую індивідуальні бесіди, пропоную індивідуальні списки літератури, інформую про нові надходження до бібліотеки з метою пропаганди і сприянню самоосвіті (Додаток 3).

Для залучення до читання учнів у бібліотеці використовуються традиційні і нетрадиційні форми і методи пропаганди літератури. Наприклад, «Брейн-ринг», «Шанс», «Інтелектуальна гра», «Конкурс-турнір», «Презентація книги», «Сторінками улюблених книг», «Забуті книги», «Книги, які знають всі», літературні вікторини. На засідання «Літературної вітальні» запрошую місцевих поетів. Під час зустрічі вони знайомлять учнів зі своїми віршами, а учні виносять свої вірші на обговорення. Вірші юних поетів можна часто зустріти на сторінках місцевої газети. Так наприклад вірші учениці нашої школи Малини Катерини були надруковані у місцевій газеті і зібрані у збірку «Світанок».

Великий інтерес викликає у учнів конкурс «Найкращий читач України», переможці якого нагороджуються грамотами та подарунками.

Щоб вчасно довести інформацію до читача використовую такі форми роботи як експрес-інформацІя, години цікавих повідомлень, інформаційні вітрини і плакати, інформаційні огляди періодичних видань.

Основну роль в інформаційній діяльності відіграють усні форми масової і індивідуальної роботи - розповіді про книгу, роботу бібліотеки, правила користування та збереження книг, як вибрати книгу, як працювати з підручником, довідковою літературою ( використовую для цього бібліотечні уроки за складеним планом)

При проведенні масових заходів, таких як літературні вітальні, літературні, інтелектуальні конкурси, усні журнали, літературні ігри основною метою є виховання у школярів інформаційної культури.

Бібліотека школи буде й надалі продовжувати та вдосконалювати роботу по збереженню підручників, художніх книг. Проводити роботу серед учнів та батьків щодо дбайливого ставлення до навчальної книги. Виховувати у учнів повагу до людей, які творять книгу.

Максимальне розкриття книжного фонду в умовах відкритого доступу до бібліотечного фонду - це один із шляхів прищеплення інтересу до книги, оскільки саме він допомагає виховати у читачів такі риси, як чесність, відповідальність, допитливість. Відкритий доступ до фонду особливо необхідний тим дітям, інтереси яких ще не сформувалися. Він дає змогу читачам детальніше познайомитись з фондом та вибрати книгу з тієї чи іншої теми. Особливої уваги заслуговує така форма розвитку читацьких інтересів як книжкова виставка. На сьогодні у бібліотеці нашої школи діють такі виставки:

 

„Про все на світі",

„Літературний календар",

„Пригоди, фантастика, казки",

„Плекаймо рідну мову",

„Довідково - інформаційний фонд",

„Стежка до знань",

„Моя Україна",

„Рідна Донеччина",

„Нові книги",

„Поштовий диліжанс",

„Ми діти світу",

 

діють відкриті полиці:

„Природу врятують небайдужі",

„До джерел духовності",

„Ти і твоя книга",

„Історія України",

 

„Математичні чудеса і таємниці",

які допомагають учням, вчителям отримати інформацію по темі яка їх цікавить, познайомитись з новою літературою.

Велику роль відіграють проведення Днів бібліографії, Днів інформації у бібліотеці (Додаток 1). Вони дають змогу познайомити учнів з новою художньою літературою, науково - пізнавальною, навчальною, довідковою. Дуже добре допомагає мені в наданні новітньої інформації учням журнал „Юний натураліст", на сторінках якого можна знайти багато цікавого матеріалу по біології, географії, історії.

Підвищення інформаційної культури педагогів у процесі їх інформаційно - бібліографічного обслуговування - теж один із головних напрямків бібліотеки. Стараюся регулярно доносити до кожного педагога інформацію про нові надходження, наявність додаткової літератури з предмету, інноваційні напрямки наукових досліджень у педагогіці, методиці викладання предметів. Використовую для цього індивідуальні бесіди з учителем, оперативки, засідання метод об'єднань, ведення тематичних картотек, виступи на педрадах.

Абонентами індивідуальної інформації є вчителі, що атестуються. Так у цьому навчальному році була надана інформаційна допомога вчителю музичного мистецтва Ткаченко Наталії Антонівні та вчителю початкових класів Гриненко Наталії Володимирівні, які атестуються.

Добиралася нова література і подавалась інформація під час підготовки і проведення педрад.

Інформаційна робота серед учнів, читачів нашої бібліотеки включає також оформлення постійно діючих книжкових виставок „Хімія навколо нас", „Цікава фізика", „У світі математики" безпосередньо у кабінетах математики, фізики, хімії.

Вже не один рік я і актив бібліотеки працюємо над створенням власної бази інформаційних даних з періодичної преси. З газет, журналів підбирається інформація, яка відповідає потребам школи. Це так звані папки - досьє за відповідними темами:

 „Обдаровані діти",

„Історія і культура України",

„Як себе поводити",

„Здоровий спосіб життя",

„Природа в небезпеці",

„Літературний Донбас"

та інші.

Використовуючи різноманітні форми інформаційної роботи я роблю все, щоб читачі були переконані, що шкільна бібліотека є орієнтиром у світі знань, і, йдучи до бібліотеки, були впевнені, що отримають кваліфіковану допомогу у доборі необхідної інформації. І я сподіваюся, що прийде той час, коли у бібліотеці буде не один комп'ютер, відеотехніка, телевізор, а й багато газет, журналів, науково - пізнавальної літератури, енциклопедій, словників, які так необхідні для навчання і роботи як учням, так і вчителям.

 

ВИСНОВКИ

Сьогодні шкільну бібліотеку розглядають як інформаційний центр навчального закладу, мета якого – забезпечення інформаційних потреб і запитів учнів і вчителів. Шкільна бібліотека сприяє розвитку навчально – виховного процесу, забезпеченню базового рівня освіти, вихованню в учнів відповідальності, національної свідомості, формуванню в них потреб саморозвитку і вдосконалення. У сучасних умовах завданнями шкільної бібліотеки є не тільки бібліотечно–інформаційне обслуговування користувачів у забезпеченні всіх напрямків навчально –виховного процесу у засвоєнні як програмних, так і позапрограмних вимог, у самоосвіті та дозвіллєвій діяльності, а і виховання в учнів інформаційної культури – сталого прагнення до пошуку інформації, свідомого добору джерел. 
Основою інформаційної культури особи є знання про інформаційне середовище, закони його функціонування та розвитку, а головне – досконале вміння орієнтуватися у безмежному сучасному світі інформації. Шкільна бібліотека є фундаментом освіти і самоосвіти, скарбницею людського знання. 

Тому бібліотекар допомагаємо учням оволодіти програмними знаннями та закріплює їх бібліотечними засобами, виховує бажання самостійно розширювати обсяг знань, знайомить з різноманітними джерелами інформації та навчає розуміти їх, користуватися ними. 
Книга залишається німою лише для того, хто не вміє витягти з мертвої букви жодної думки, а бібліотекар втілює ці думки в життя і допомагає учням зрозуміти, що книга – головний засіб навчання і здобуття потрібної інформації, бо хто володіє інформацією – той володіє світом. 

Сучасна школа нового типу потребує і нового підходу до інформаційного забезпечення. Звідси виникає необхідність впроваджувати і використовувати нові інформаційні технології в шкільній бібліотеці. 
Нові інформаційні технології впевнено і міцно закріплюються в нашому повсякденному житті. Сучасна людина – від учня до науковця – не мислить себе без використання в своїй роботі та житті різноманітних джерел інформації. Чи то традиційні, чи новітні – вони збагачують людину, дають їй можливість стати більш освіченою і досвідченою, приймати участь в суспільному, політичному житті, навчають самостійно приймати рішення і сприяти культурному розвитку.

 

Список використаних джерел

 

1. Кульчицька Т. В. Бібліотека – сучасний інформаційний центр // Шкільна бібліотека. – 2015. – № 5.

2. Нємченко О. М. Сучасна бібліотека як інформаційний центр навчального закладу // Шкільний бібліотекар. – 2011. – № 3.

3. Пасєчнік Т. Ф. Шкільна бібліотека – інформаційний центр навчального закладу // Шкільний бібліотекар. – 2014. – № 2.

4. Тукало З. Ф. Бібліотека як центр формування інформаційної культури // Шкільний бібліотекар. – 2013. – № 5.

Категорія: Мої статті | Додав: malka-n (04.11.2016)
Переглядів: 1245 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
avatar