Шановні читачі!

28 квітня виповнюється 80 років від дня народження Ірини (Іраїди) Жиленко.

Українська поетеса, дитяча письменниця. Була близькою знайомою Євгена Сверстюка, Василя Симоненка, Івана Дзюби, Михайлиною Коцюбинською. Працювала у жанрі «міської української прози» в умовах форсованої русифікації Києва у 1980-тих роках. Свої перші римовані спроби вона зробила в дитячо-шкільному віці і навіть перша її публікація відбулася, коли вона ще навча­лася в школі.

Перший вірш написала у восьмирічному віці.

Авторка низки дитячих творів: повістей для дітей «Двічі по два дорівнює кульбабці» і «Новорічна історія про двері, яких нема, і про те, як корисно іноді помилитися номером», «Достигають колосочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки про буфетного гнома», збірників дитячих віршів «Достигають коло­сочки», «Вуличка мого дитинства», «Казки буфетного гнома».

Головна тематика лірики Жиленко — обійстя та домашній сад, шлюб та родина, природа, доброта і сковородининська проповідь «повсякденних малих справ».

У її поезії критики вбачають щирий ліризм, сполучений із вразливістю та винятковим смаком, насолоду життям з меланхолійним пізнанням мінливості світу обережний еротизм та роздуми про смерть.

Померла у Києві, чин відспівування відбувся у Київському Фролівському монастирі.

Запрошую читачів гімназії до бібліотеки познайомитися з поезією письменниці.