24 травня відзначається день народження українського письменника, драматурга Михайла Панасовича Стельмаха.

Михайло Панасович Стельмах – український письменник, драматург, фольклорист, громадський діяч, член Академії наук України, народився 24 травня 1912 р. у селі Дяківці Літинського району на Вінниччині в незаможній родині хлібороба.

Про дитячі роки малого Михасика можна дізнатися із автобіографічної повісті «Гуси-лебеді летять». Там достеменно зображено його життя. Сім'я була бідною, чобіт малий не мав, але вроджена доброта й уміння у найменшій травинці помічати красу природи навчили радіти кожному дню, із повагою ставитися до людської праці. Михайло, як людина з села, умів і орати, і сіяти, і косити... Більше того – він любив це робити і вважав працю хлібороба гідною.

Після закінчення Вінницького педагогічного інституту у 1933 році розпочинає вчителювати спочатку на рідному Поділлі, а потім у школі села Літки на Київщині. Саме на цей період припадають його перші віршові спроби.

Війну Михайло Стельмах пройшов усю. Бойові побратими згадують, що він нічого
не боявся – завжди рвався на передову. Потрапивши на фронт, отримав важкі поранення спини і голови. Після тривалого лікування – знову на фронті. Та попередні рани не давали змоги воювати. Тому рішенням комісії був списаний, і службу на війні продовжив у штабі спеціальним кореспондентом газети «За честь Батьківщини».

За твори «Велика рідня», «Хліб і сіль», «Кров людська – не водиця» отримав премію, яку використав на будівництво школи у рідних Дяківцях.

Детальніше познайомитися із творчістю Михайла Стельмаха запрошую читачів гімназії до бібліотеки.