Буде хліб - буде й пісня

ПРИСЛІВ'Я ТА ПРИКАЗКИ

• Риба не хліб, ситий не будеш.
• Калач приїсться, а хліб ніколи.
• Нагодують калачем та й у спину рогачем.
• Без приправи і паляниці не зробиш.
• їв би паляниці, та зубів нема.
• Нехай книш, аби не паляниця.
• Паляниця — хлібові сестриця.
• Паляниця — як пух, як дух, як милеє щастя.
• Яка пшениця, така й паляниця.
• Добра паска, як є ковбаска.
• Не тобі пеклася паска, та тобі досталось з'їсти.
• Аби хліб, а зуби знайдуться.                                          
• Аби риба, а хліб буде.
• А де ж той хліб, що вчора з’їли?

       •Без зубів лихо, а без хліба ще гірше.

• Без хліба і без води погано жити.
• Без хліба і любов гине.
• Без солі, без хліба немає обіда.
• І рибка без хліба бридка.
• Тоді нажив хліба, коли зубів не стало.
• Де хліб-сіль-каша, там домівка наша.
• Де хліб і вода, там нема голода.
• Добрий хліб, коли нема калача.
• Живемо: хліб жуємо, а іноді ще й присолюємо.
• Є хліб — солі нема, є сіль — хліба нема.
• Житній хліб пшеничному калачеві дід.
• Завжди є їдець на готовий хлібець.
• 3 полови хліба не спечеш.
• 3 неба хліб не падає.
• 3 чого хліб, з того й пироги.
• 3 печі сирого хліба не виймають.
• Клади перед людей хліб на столі, будеш у людей на чолі.
• Кожному хліб не гіркий.
• Коли б хліб та вода, то не буде голода.
• Як є хліба край, то і в хліві рай, а як хліба ні куска, так і в горниці тоска.
• Коли не стане хліба, так грінки грій.
• Коли стало на хліб, то стане й на обід.
• Коли хліб на столі, то стіл — престіл, а коли хліба ні кусочка, тоді стіл лиш гола дошка.
• Коли хліб, тоді й розум.
• Краще сухий хліб з водою, ніж паляниця з бідою.
• Краще їсти хліб з водою, ніж жити чужиною.
• Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений.
• Люди — не татари, дадуть хліба і сметани.
• Мова мовиться, а хліб їсться.
• Мій татуньо між двома хлібами вмер: старого не було, а нового не дочекався.
• Найсмачніший хліб од свого мозоля.
• На пшеничний хліб — масло, а на вівсяний — голод.
• Небожата-діти, добре було еліті: хоч хліба не мали, та тепло знали.
• Не вмієш пекти хліба, будеш пекти раків.
• Не вчи вченого їсти хліба печеного, я й сам з’їм.

ЗАГАДКИ

Одгадай загадку: кину її в грядочку, нехай моя загадочка лежить до весни.

 (Озимина)

 Чашечка медку закопана в льоду до нового годку.

                                                                ( Озимина )

Ноги на полі, середина надворі, голова на столі. 

(Корінь, стебло, зерно)

Що то за твір, що ні чоловік, ні звір, а має вуса? 

(Ячмінь)

У хлів іде без шкіри, а виходить із шкірою.

(Хліб у піч та з печі)

Без рук, без ніг, а підперезаний.

 (Сніп)

Виріс в полі дім, зерна повно в нім, стіни по­золочені, ще не обмолочені.

(Колос)

Не золотий, а жовтий, не дід, а з вусами, не сам буває, а з друзями розмовляє.

(Колос)

Б'ють мене, товчуть, ріжуть, а я все терплю, усім добром плачу.      

(Хліб)

Круглий, мов сонечко, щедрий, мов літечко, на черінь просунеться, стоїть — красується. З печі — на блюдо, їжте мене, люди, на здоров ячко.

(Коровай)

ВІРШІ

Хліб

Тільки-но з печі,

Скоринка в золі —

Свіжа хлібина

Лежить на столі.

День розпочався

З цієї хлібини...

В ній наш достаток,

Могутність країни,

Наших морів

Нестривожена синь,

Шлях до зірок

У космічну глибінь.

Кажуть в народі

Правдиві слова:

Хліб-годувальник –

          Всьому голова!

Лідія Компанієць

****

Мій пращур брів із пралісу густого,

Як звір, голодний, бо не вполював,

Остання сила гаснула у нього,

І, падаючи між високих трав,

Хапавсь у порятунку за стеблину,

Здавалось, на самісінькім краю,

І ненароком у руці живинку

Відчув, затис, як знахідку свою...

Тоді, можливо, і з 'явилось жито,

Коли мій пращур залишивсь живим,

Коли на сито пальців - перше сито –

Зерно просіяв і наситивсь ним...

Борислав Степанюк

Паляниця

Благословенна праця хлібороба —

Хліб завжди був і є святим.

Тривога в ньому і жалоба,

Та колосочок золотий,

Який пробився крізь морози –

Зеленим пір 'ячком зійшов.

Його весни зігріли сльози,

У ньому, з древності - любов.

І в першоспечену хлібину

Ввійшла вона...

На втечі діб

Радіє стомлена родина –

Бо на столі селянський хліб!

Черствого хліба не буває,

Черствіють очі, ті що злі.

Дивіться люди: скарб зростає

І колоситься на землі.

Володимир Вакуленко

Етюд про хліб

Яйце розіб 'є, білком помаже,

На дерев 'яну лопату - та в піч,

І тріскотітиме іскрами сажа -

Мініатюрна зоряна ніч.

На хмелі замішаний, видме груди,

Зарум 'янілий, круглий на вид.

Скоринка засмалена жаром буде,

Аж розіграється апетит.

В підсохлому тісті кленова лопата

Вийме з черені, де пікся в теплі,-

І зачарується білена хата

З сонця пахучого на столі.

Іван Драч

Бублик і паляниця

Бублик житній паляниці

Говорив хвастливо:                                          

– Ти засмагла, чорнолиця,

Зовсім не вродлива.

Я біленький, солоденький,

Вигнутий красиво,

У малечі викликаю

Посмішку щасливу.

І сказала хвастунові

Паляниця свіжа:

– Ти – для діток подарунок,

Я – буденна їжа. Я до кожної родини

Йду щодня до хати.

Ти, як гість, у дім приходиш,

Я ж–як рідна мати.

Платон Воронько