Корисно знати кожному

Книга складається з друкованих аркушів. Друкований аркуш входить до складу книги у вигляді зошита, що має 16 або 32 сторінки.

   Всередині книги крім сторінок тексту, є титул, а в окремих випадках – і шмуцтитул, і фронтиспис.

   На титулі (титульній сторінці) вміщують назву книги, прізвище автора, художника, назву видавництва, місце і рік видання, вказують, для кого вона призначена. Титул є також першою сторінкою книги. На звороті титулу друкують анотацію – короткий зміст книги.

   Шмуцтитул. Ним називають окремий аркуш  в книзі з назвою частини або розділу (частини).

   Фронтиспис – це малюнок, розташований поруч з титулом, на лівій сторінці.він відображає характер усієї книги або є ілюстрацією до найважливішого епізоду. Це може бути також і портрет автора або головного героя твору.

   Кожна окрема сторінка може містити колонцифру, колонлінійку, сигнатуру і норму.

   Колонцифри – порядкова нумерація сторінок книг. Цифри нумерації можуть міститися зверху або знизу сторінки, посередині або збоку.

    Колонлінійка є лінійкою того чи іншого малюнка. Вона частіше буває зверху сторінки.

   Колонтитули – це рядки тексту, розміщені зверху полоси, з назвами; приміром, на парній сторінці – назвами частин книги, а на непарній – її розділів.

   Сигнатурою називають порядковий номер друкованого аркуша книги; розміщують її в нижньому внутрішньому куті першої сторінки кожного аркуша книги і повторюють з зірочкою на третій сторінці аркуша.

   Норма – скорочена назва книги або прізвище її автора. Її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури.

   Є в книзі і вихідні дані. Це – паспорт її. Тут знайдемо ім’я та по батькові автора, його прізвище.  Прізвища працівників видавництва, які докладали рук та вміння до створення книги. Це редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

   Уважний читач прочитає тут і коли книжку здано до набору в друкарню і коли її почали друкувати. Є тут відомості про формат книги, тираж, ціну.

І ще дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли ( бо якщо ви придбали книгу з браком, ви маєте право надіслати її до друкарні і обміняти на якісний примірник), і адреса самого видавництва.

Як вибрати книгу для читання

  Зайшовши до бібліотеки, треба звернутись до її каталогів. В перекладі з грецької «каталог» означає «перелік». Отже, каталог – це перелік всіх книг, які є в бібліотеці.

  Каталог необхідний кожній бібліотеці, він служить посередником  між книгою і читачем. Переглядаючи каталог, читач дізнається, чи є в бібліотеці потрібна йому книга, які книги є в бібліотеці з даної теми, які книги конкретного автора можна прочитати в цій бібліотеці.

  В залежності від свого читацького призначення каталоги бувають алфавітні й систематичні. До якого звернутись, залежить від того, що знає читач про книгу.

1. В картотеках картки з назвами книг підібрані за окремими темами.
2. На книжкових виставках ти завжди знайдеш цікаві книги.
3. Переглянь бібліографічні покажчики. Це книги про книги. В них ти знайдеш анотації- короткі розповіді про хороші книги і поради що читати.
4.  Ти можеш сам вибирати книгу з полиць відкритого доступу.

тора. Її вміщують на першій сторінці аркуша, біля сигнатури.

   Є в книзі і вихідні дані. Це – паспорт її. Тут знайдемо ім’я та по батькові автора, його прізвище.  Прізвища працівників видавництва, які докладали рук та вміння до створення книги. Це редактор, художній редактор, коректор, технічний редактор.

   Уважний читач прочитає тут і коли книжку здано до набору в друкарню і коли її почали друкувати. Є тут відомості про формат книги, тираж, ціну.

І ще дуже важливі дані: адреса поліграфічного підприємства, де книги виготовляли ( бо якщо ви придбали книгу з браком, ви маєте право надіслати її до друкарні і обміняти на якісний примірник), і адреса самого видавництва.

Як працювати з підручником

1. Прочитай увесь заданий текст, глибоко вдумуючись в його зміст. Пам’ятай, що читання підручника без напруження думки – марна трата часу.
2. Працюй завжди з ручкою або олівцем в руках.
3. Засвоєнню допоможуть схематичні малюнки, записи.
4. Поділи в думці текст на частини і знайди основну думку.
5. Читаючи текст, пов’язуй його з часом, картою,графіками, схемами підручника. Пам’ятай, що без хронології та карти немає історії.
6. Порівнюй, зіставляй вивчений матеріал,факти, явища з іншими.
7. Складай короткий усний (письмовий) план прочитаного.
8. Намагайся в тексті знайти відповідь на кожне запитання, наведене в кінці параграфа.
9. Привчай себе до самоконтролю: обов’язково перекажи вголос або про себе заданий матеріал, спочатку по частинах, а потім у цілому весь параграф. Роби це так, щоб словам було тісно, а думкам – просторо.
10. Виконуй завжди домашні завданя.
11. Долай труднощі, а не тікай від них. Працюй над книжкою систематично і наполегливо.

Як працювати з довідковою літературою

Друзі! Навіть найрозумніша людина в світі не може пам’ятати  великі події сучасного та минулого, численні дати, цифри, факти.

 Доповнюють пам’ять людині книги, які все знають – словники, довідники, енциклопедії. Ці книги – друзі нашої пам’яті, вони дають відповідь на будь-яке питання.

 Як же ці книги побудовані? Як ними користуватися в роботі?

   Найпростіші з них – словники. В них зібрані слова, розташовані в алфавітному порядку. Найбільшим попитом користується орфографічний словник. Майже всі ми ним користуємося, коли не знаємо, як писати те чи інше слово. Коли ж вас цікавивтиме значення слова і історія його походження  користуйтеся «Тлумачним словником». Прикладом  «Тлумачного словника» є словник російського вченого і письменника В.Даля,

автор словника зібрав 200000 слів Кожне слова має пояснення і тлумачення. Цей словник надає велику допомогу при читанні російської дореволюційної літератури, пояснює слова, які нам сьогодні незрозумілі.

   При читанні газет і журналів ви часто зустрічаєтесь зі словами, які прийшли з інших мов народів світу – тут вам допоможе «Словник іншомовних слів».

   Кожен учень повинен мати відповідні навички роботи зі словником. Уважно переглядайте передмову до словників, знайомтесь з умовними позначками.

Нашим добрим помічником є енциклопедії. Саме слово взяте з грецької мови і означає: «коло знань». В наш час енциклопедіями назвивають книги, в яких коротко викладено у певній системі наукові дані про науку, техніку, культуру, природу, мистецтво та ін. У більшості матеріал  в енциклопедіях розміщено за алфавітом.

  Винятком з цього є Дитяча енциклопедія (ДЕ).В ній матеріал розташований по системі знань. В її створенні брали участь педагоги, письменники, художники. Кожен том присвячений окремій галузі знань. «ДЕ» витримала кілька видань. У кожному томі вміщуються таблиці і різні допоміжні покажчики; хронологічний, алфавітний, бібліографічний. Останній рекомендує найбільш цікаві книги по темі, якій присвячено даний том.

  Крім ДЕ ви можете користуватись енциклопедіями для дорослих БСЕ та УРЕ, у них матеріал розташований за алфавітом.

  Є ще галузеві енциклопедії: географічна, хімічна, технічна... вони також допоможуть Вам у вивченні шкільної програми.

  У довідкових книгах для вас зібрані відомості і знання, надбані  людством за багато віків. Ці книги доповнять ваші знання, допоможуть жити, вчитись і працювати.

Як написати реферат

Реферат (від лат. – «доповідаю»)

1. Визначити тему.
2. Підібрати літературу:                                                                                  

а) документи, першоджерела;

б) монографії, довідники, збірники;

в) газетні та журнальні матеріали.

3. Грунтовно вивчити літературу.

4. Скласти варіант плану майбутнього реферату.

5. Виділити основні питання.

6. Систематизувати опрацьований матеріал.

7. Остаточно продумати та уточнити план реферату. Обов’язково включити в план актуальні теми і їх значення.

8. Написати реферат.

9. В кінці реферату слід подати список використаної літератури.

Як читати газети

1. Читай газету щодня.
2. Газети розкажуть тобі про найважливіші події, що відбуваються в нашій країні та в усьому світі.
3. Перед тим як почати читати газету, переглянь заголовки всіх статей – це допоможе тобі вибрати в ній найцікавіший матеріал.
4. При читанні газет користуйся картою. Знайди на ній ті місця, про які прочитав у газеті.
5. Пояснення незрозумілих слів знайди в словнику, або запитай у вчителя, бібліотекаря.
6. Візьми книгу про те, що тебе особливо зацікавило при читанні газети.