Сучасна Україна знаходиться в новій соціальній реальності, що вносить принципові зміни в розвиток держави, суспільства, нових еко­номічних відносин. Зміни в державі та соціумі щоденно вносять свої корективи і пріоритети і в систему освіти, і в роботу всіх освітянських бібліотек.

          Починаючи з 70-х рр., погляди на роль і місце бібліотекаря суттєво змінилися.

          Сумно визначати те, що нас, бібліотекарів, у минулому, а подекуди і тепер, сприймають, як охоронців книжок і самої бібліотеки. Щось сіре, непомітне і другорядне. Навіть у штатному розк­ладі школи ми давно в списках техпрацівників.

          Але ці уявлення не збігаються із завданнями і цілями, які ставляться перед сучасною бібліоте­кою навчального закладу, виходячи з нових умов, у яких перебуває і розвивається сучасна наука.

          Ми повинні надати читачам інформацію або відомості, де її можна знайти. Ми повинні зна­ти, що ми маємо в бібліотечних фондах, щоб запропонувати потрібне вчасно і кваліфіковано. У бібліотекарів повинно бути розвинено вміння спілкування з дітьми і дорослими, ми повинні знати всі зміни, що відбуваються в державі, в системі освіти і навчальних програмах, ми по­винні оперативно корегувати і бібліотечне комп­лектування, і методи обслуговування, володіти великим запасом загальних знань; малювати, танцювати, співати, писати. Люди нашої про­фесії повинні мати знання з основ маркетингу, менеджменту, адміністрування, організації людських ресурсів, фінансової діяльності. Уміти писати звіти, довідки, аналізувати, систематизу­вати. Бути режисерами і сценаристами. Уміти заспокоїти і захистити, поговорити про життя і вислухати. Це не весь перелік всього того, що доводиться робити окрім основної бібліотечної справи.

          Але це життя - життя в шкільній родині, час­тиною якої є наша бібліотека. І ми повинні бути піонерами, підлаштовуватись під усі зміни в бібліотечній справі, запроваджувати новітні інформаційні технології - цього вимагає час і роз­виток суспільства.

          У добі дуже мало годин. Багато хочеться встиг­нути, щоб більше часу залишалось для спілкуван­ня з дітьми, прагнемо допомогти кожному, задо­вольнити читацькі та інформаційні потреби. Тому розпочинаємо свою роботу з аналізу стану справ у бібліотеці. Ми вивчили відповідність фонду новим навчальним програмам, шукаємо нові методики, щоб бібліотека відповідала ергономічним, есте­тичним вимогам часу.

           Звісно, у наш час дуже складно конкурувати з телебаченням, комп'ютерами, щоб повернути дітей до читання. Постійно потрібно вигадувати щось цікаве, неординарне, щоб діти із задово­ленням приходили до нас не тільки по книжки, а просто поспілкуватися, подивитися нові жур­нали, щось запитати, про щось дізнатися. Бібліотека завжди відкрита. І приємно, що поп­ри все, діти читають, відкриваються для спілку­вання і, незважаючи на те, що нових книжок надходить мало, учні знаходять потрібну інфор­мацію для уроку, для написання доповіді, рефе­рату тощо.

            Приємно, що в основному діти користуються тільки послугами нашої бібліотеки. Приходять самі, залучають своїх друзів, набирають книжок на вихідні і канікули і щиро радіють, отримавши щось новеньке.

            Звісно, важко буває, не вистачає нової програ­мової літератури, дитячої сучасної книжки. Щось підкуповуємо за власні кошти, дарують діти,- ве­терани, вчителі.

            Мріємо про сучасні меблі, комп'ютер, те­левізор, нові книжки.

             І все ж таки, справа держави — піклуватися про виховання нової культурної молоді, свого май­бутнього.

             Шкільна бібліотека є скарбницею інформації, вона сприяє гармонійному розвитку особистості, розвиває прагнення до пошуку інформації, свідо­мого осмислення інформаційних джерел, форму­вання навичок систематизації та аналізу, особли­вої оцінки.

             Тому робота бібліотеки спрямована на ре­алізацію завдань, витікаючи з науково-методич­них проблем школи, щорічного загального плану